- вмикання
- (умика́ння), -я, с.Дія за знач. вмикати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
вмикання
Смотреть что такое "вмикання" в других словарях:
вмикання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
вимикач — а/, ч., ел. Прилад для вмикання і вимикання електричного струму. •• Аварі/йний вимика/ч вимикач, який забезпечує вимикання енергопостачання у випадку аварійної ситуації. Автомати/чний вимика/ч вимикач, призначений для вмикання, проведення струму… … Український тлумачний словник
блокатор — а, ч. Релейний пристрій для вмикання двох телефонних апаратів із різними номерами в одну абонентську лінію … Український тлумачний словник
вентиль — я, ч. 1) тех. Запірний клапан для вмикання й вимикання трубопроводу або для регулювання руху рідини, газу, і т. ін. у трубопроводі. 2) муз. Вид клапана в духових музичних інструментах для зміни висоти звука … Український тлумачний словник
вмикальний — (умика/льний), а, е. Який призначений (пристосований, використовується) для вмикання … Український тлумачний словник
вмикач — (умика/ч), а/, ч. Пристрій для вмикання електричного струму … Український тлумачний словник
вмикач-вимикач — вмикача/ вимикача/, ч. Пристрій, призначений для вмикання та вимикання (напр., електричного струму) … Український тлумачний словник
заводитися — о/джуся, о/дишся, недок., завести/ся, еду/ся, еде/шся, док. 1) тільки 3 ос. З являтися, робитися наявним де небудь, у чомусь, бути в наявності. 2) розм., чим. Купувати, діставати що небудь для власного користування. || Набувати собі, засновувати… … Український тлумачний словник
компаундування — я, с. 1) Змішування двох або кількох масел, видів палива для отримання спеціальних продуктів заданих якостей. 2) Схема вмикання електричних обмоток або агрегатів, за якої магнітний потік зростає із збільшенням струму навантаження машини. 3) Схема … Український тлумачний словник
розетка — и, ж. 1) Пристрій для вмикання освітлювальних, нагрівальних та інших приладів в електромережу. 2) Маленьке блюдечко для варення, меду і т. ін. 3) бот. Група листків, скупчено розташованих на вертикальному стеблі, ледве піднятому над землею. 4)… … Український тлумачний словник
